Як виділити частину будинку в натурі? Правові підстави, судова практика, юридичні особливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох або більше осіб з визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділення йому в натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.

Згідно пункту 6 постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами законодавства, яке регулює право приватної власності громадян на житловий будинок » при розгляді справ про виділення в натурі частин житлового будинку, які є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділення частини будинку також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнання  приміщення в ізольовані квартири.

Згідно з частиною третьою статті 364 Цивільного кодексу України, в разі виділення співвласником в натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив таку дію, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

У таких суперечках обов’язковою умовою є проведення експертного будівельно-технічного і земельно-технічного дослідження, за результатами якого експертами буде запропоновано одне або кілька варіантів виділення в натурі частини житлового будинку.

Виділення частини житлового будинку, як правило, передбачає перебудову існуючого, зазвичай одноквартирного, будинки з метою обладнання двох і більше ізольованих квартир, що, як правило, призводить до зміни основних техніко-економічних показників будинку, зокрема зміни геометричних розмірів і об’ємно-планувального рішення будинку, функціонального призначення приміщень, зміни окремих конструкцій і елементів, які фактично є реконструкцією, а отже при поділі повинні бути дотримані чинні норми щодо планування забудови присадибних ділянок, проектування житлових будинків (квартир), а також господарських будівель і споруд.

Можливість поділу житлового будинку визначається шляхом зіставлення об’ємно-планувального рішення житлового будинку, згідно даних технічного паспорта, з вимогами нормативних документів, з метою встановлення можливості відповідно до вимог нормативних документів облаштування в будинку двох ізольованих квартир. Відповідно до вимог нормативних документів, зокрема пункту 2.22 ДБН В.2.2-15-2005 “Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення” мінімальна площа однокімнатної квартири повинна бути не менше 30 м2.

Такий спір зараз розглядається в Шевченківському районному суді міста Києва, за посиланням Ви можете ознайомитися з результатами на сайті reyestr.court.gov.ua   № 761/19321/19.